Пропозиції до законопроєкту № 2708 від 28.12.2019 «Про працю»

Додаток до листа СПО об’єднань профспілок

________ від __________________

 

Пропозиції до законопроєкту № 2708 від 28.12.2019 «Про працю»

 

з/п

Норми проєкту

Пропозиції до проєкту

Обґрунтування пропозицій до проєкту

 

Стаття 2. Суспільні відносини, що регулюються цим Законом та іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до нього

1. Закон регулює трудові відносини, які виникають після укладення трудового договору в установленому цим Законом порядку.

2. Цей Закон також регулює суспільні відносини, що пов’язані з трудовими відносинами (відносини до укладення трудового договору та після його припинення, відносини, що виникають при вирішенні індивідуальних трудових спорів, відносини, пов’язані зі здійсненням контролю за дотримання трудового законодавства

Закон також регулює суспільні відносини, що пов’язані з трудовими відносинами (відносини до укладення трудового договору та …).

А тому, профспілкам треба намагатися жодним чином не зменшувати саме захист трудових прав і гарантій, надавати правову допомогу працівникам у встановленні прозорих і зрозумілих умов трудових відносин ще на самому старті їх взаємодії роботодавцями.

 

 

 

 

Стаття 4. Аналогія

1. Якщо трудові відносини не врегульовані цим Законом, іншими актами трудового законодавства, колективними договорами та трудовими договорами, вони регулюються тими правовими нормами цього Закону, інших актів трудового законодавства, що регулюють подібні за змістом трудові відносини (аналогія закону).

2. У разі неможливості використання аналогії закону для регулювання трудових відносин вони регулюються відповідно до загальних засад законодавства (аналогія права).

 

Нововведення в трудові відносини.

Надає можливість при відсутності конкретної законодавчо закріпленої правової норми в Законі (прогалина в законодавстві), необхідної для регламентації трудових відносин, що входять до сфери правового регулювання, використовувати аналогію закону і аналогію права.

За проектом, мають припинити дію акти колишнього СРСР та УРСР, що регулюють трудові відносини. Отже, з’явиться багато прогалин у законі, заповнювати які доведеться застосовуючи аналогію закону чи права або регулюючи трудові відносини колективними та трудовими договорами.

Важливо при встановленні початкової взаємодії працівника і роботодавця передбачити застосування по аналогії не тільки норми трудової галузі, а норми, що відносяться до іншої галузі права (аналогія закону). А також, застосовувати до неврегульованих нормами права трудових відносин загальних засад законодавства (аналогія права).

При цьому, дивись нижче - стаття 5 «Акти трудового законодавства», надає широкі можливості.

 

 

 

Стаття 8. Гарантії прав на належні безпечні і здорові умови праці

1. Держава гарантує реалізацію конституційного права кожного працівника на охорону його життя та здоров'я у процесі трудової діяльності, на безпечні та здорові умови праці.

 

2. Система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності встановлюється законодавством про охорону праці, безпеку життя та здоров’я працівників на роботі.

 

3. На роботодавця покладається відповідальність за організацію безпечного ведення робіт та вжиття заходів із збереження життя та здоров’я працівника.

 

Важливо зосередитися на збереженні базових трудових стандартів, які треба намагатися покращити у трудовому договорі.

 

 

Проект, встановлюючи гарантії прав на належні, безпечні та здорові умови праці, відсилає до діючого спеціального законодавства про охорону праці та здоров’я. Окрім того, скасовується низка законів, зокрема «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Однак не всі положення цих законів інтегровані до проекту цього Закону.

 

 

 

Стаття 10. Представники працівників

1. Представниками працівників є особи, уповноважені трудовим колективом на представництво інтересів.

Представники працівників здійснюють свою діяльність із захисту трудових, соціальних та економічних права та інтересів працівників у встановленому законом порядку.

Роботодавець сприяє законній діяльності представників працівників.

2. Роботодавцю, його законним представникам, уповноваженим ним особам забороняється втручатися в законну діяльність представників працівників, перешкоджати її здійсненню, вчиняти дії, спрямовані на її припинення, керувати діяльністю представників працівників, організовувати її, підтримувати шляхом фінансування.

 

Про слово «профспілки» пропонують забути. Законопроект не визнає профспілки як представників найманих працівників.

Замість них — уповноважені трудовим колективом представники працівників (ст. 10).

На які дії вони уповноважені, на жаль, відповіді нема.

Втім, припинити з ними відносини можна так само легко, як і з тими, кого вони представляють.

Таким чином, право на створення нових організацій залишається під сумнівом.

А надавати їм приміщення роботодавець взагалі не змушений.

Не дотримані норми Європейської соціальної хартії: вона вимагає створювати умови для діяльності профспілок та погоджувати з ними звільнення профспілкових лідерів (ст. 28).

 

 

 

 

Стаття 12. Трудові відносини

1. Трудові відносини – це відносини між працівником і роботодавцем, що передбачають виконання за дорученням, під керівництвом і контролем роботодавця особисто працівником за винагороду визначеної роботодавцем роботи.

2. Сторонами трудових відносин є працівник і роботодавець.

 

 

 

 

 

3. Працівник – це фізична особа, яка виконує оплачувану роботу або надає оплачувані послуги на користь (в інтересах) іншої особи (роботодавця).

 

 

4. Роботодавець – це належна до юрисдикції України юридична чи фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, а також зареєстроване в Україні представництво іноземної юридичної особи, належна до юрисдикції іноземної держави юридична чи фізична особа або група таких осіб, яка (які) використовує найману працю.

Роботодавець може уповноважити представників (представника) бути стороною трудових відносин.

 

 

 

 

 

 

 

5. Підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір.

Сторони трудового договору зобов’язані інформувати у визначені ними строки про будь-які обставини, що можуть впливати на укладення, виконання, припинення трудового договору.

 

 

 

 

 

 

6. До відносин, за якими робота виконувалась (послуги надавались) без укладення трудового договору, та які у встановленому порядку визнано трудовими, застосовуються норми трудового законодавства.

 

В статті 12 надається визначення трудових відносин. Надання визначення трудових відносин в законодавстві є необхідним та важливим, оскільки трудові відносини часто підміняють цивільно-правовими.

До однієї із особливих рис трудових відносин належить те, що робота виконується працівником в умовах певного трудового режиму з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку.

З огляду на це вважаємо, що у визначенні обов’язково має міститися фраза про підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку.

 

Визначення працівника, яке наводиться в ч. 3 не відповідає сутності трудових відносин, адже під таке визначення навіть може підпадати особа, яка працює за цивільно-правовим договором.

 

Досить не зрозумілою є положення абзацу другого ч. 4 з приводу того, що роботодавець може уповноважити представників (представника) бути стороною трудових відносин.

Тобто, не працівники обирають представників, а роботодавець уповноважує.

Є суперечливість положенню частини першій статті 10 проекту: «Представниками працівників є особи, уповноважені трудовим колективом на представництво інтересів».

Представників має обирати трудовий колектив, але проект не містить жодної норми, яка регламентувала б діяльність трудового колективу.

Натомість скасовується чинність Закону СРСР про трудові колективи, що регулював порядок проведення зборів колективу та прийняття ним рішень.

Пункт 1 ч. 5 треба доповнити, що трудовий договір обов’язково повинен укладатися в письмовій формі.

Пункт 2 ч. 5 зобов’язує сторони трудового договору інформувати у визначені ними строки про будь-які обставини, що можуть впливати на укладення, виконання, припинення трудового договору.

З огляду на таке формулювання виникає питання, яка відповідальність встановлюватиметься, наприклад, за неінформування жінкою про свою вагітність (що буде порушенням приватного життя працівника), адже це точно може вплинути на виконання трудового договору.

 

 

 

Стаття 13. Ознаки трудових відносин

1. Наявність трудових відносин може встановлюватися за такими ознаками:

1) особі регулярно виплачується винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;

2) особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;

3) робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;

4) особа виконує роботи (надає послуги) аналогічні за змістом та характером роботі, що виконується штатними працівниками роботодавця;

5) організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;

6) тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою.

 

2. Наявність трудових відносин може бути встановлено за ознаками, не передбаченими частиною першою цією статтею, з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб, на користь яких виконуються роботи (надаються послуги).

 

Визначення ознак трудових відносин є важливою новацією.

Задля подолання незадекларованої праці необхідно встановлення чітких законодавчих критеріїв для визначення сутнісних ознак трудових відносин, що будуть унеможливлювати підміну укладання трудових договорів іншими формами договору (цивільно-правовий тощо) та/або цілком неофіційного працевлаштування.

Крім того, ухилення від оформлення офіційних трудових відносин несе загрози як соціальним гарантіям працівників, так і наповненню бюджетів та фондів, що недоотримують належні до сплати податки та збори.

Міністерство соціальної політики ще в лютому 2019 року виступило з ініціативою визначити ознаки трудових відносин, при наявності трьох і більше з яких, відносини вважалися б трудовими.

Проте, якщо в проекті Міністерства згадувалося 7 ознак, то в проекті Закону “Про працю” на одну менше.

І виключили з проекту важливу ознаку: “ винагорода за виконувану роботу (надані послуги) є єдиним джерелом доходу особи або становить 75 і більше відсотків її доходу протягом 6 календарних місяців”.

Вважаємо, що таку ознаку - 7) треба включити в положення статті 13 в частині 1.

 

 

 

Cтаття 15. Трудовий договір

1. Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов’язується надати працівникові роботу за цією угодою, своєчасно та у повному обсязі виплачувати заробітну плату і забезпечувати належні умови праці.

2. Працівник має право укладати трудові договори з одним або одночасно з декількома роботодавцями, якщо інше не передбачене законодавством або трудовим договором.

3. Забороняється укладати трудовий договір з особами молодше шістнадцяти років, окрім учнівських трудових договорів.

Забороняється укладати трудовий договір, яким передбачається виконання робіт із важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці, умовами підвищеного ризику для життя і здоров’я та робіт, які потребують професійного добору, з неповнолітніми особами.

4. Примірні форми трудового договору затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 16. Зміст трудового договору

1. У трудовому договорі зазначаються обов'язкові та додаткові умови.

 

 

2. Обов’язковими умовами трудового договору, без яких трудовий договір не вважається укладеним, є:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб, адреса місця проживання роботодавця - фізичної особи) сторін;

2) робоче місце, а там, де немає фіксованого робочого місця, - адреса місця розташування особи, від якої працівник отримує роботу;

3) інформація щодо наявності основного місця роботи за трудовим договором (у разі наявності);

4) права та обов’язки сторін трудового договору; 

5) характеристика або опис виконуваної роботи;

6) дата початку виконання роботи за трудовим договором;

7) строк дії трудового договору;

8) інформація щодо ознайомлення з колективним договором (у разі його укладення);

9) тривалість оплачуваної відпустки;

10) відповідальність сторін трудового договору;

11) умови оплати праці (зокрема, структура заробітної плати, розмір її складових, строки та порядок її виплати);

12) тривалість робочого часу і часу відпочинку;

13) строки повідомлення про припинення трудового договору, розмір компенсаційних виплат у разі дострокового припинення трудового договору з ініціативи роботодавця.

 

3. До додаткових умов можуть належати умови щодо випробування, нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації, репатріації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників тощо. Додатковими умовами можуть встановлюватися обов’язки роботодавця щодо поліпшення умов праці, виробничого побуту, умов відпочинку, надання працівникові соціально-побутових пільг, здійснення соціально-культурного обслуговування тощо.

 

4. Включення до трудового договору умов, що мають дискримінаційний характер або погіршують становище працівника порівняно з трудовим законодавством є грубим порушенням трудового законодавства.

 

5. За бажанням працівника, зокрема особи з інвалідністю, учасника бойових дій, ветерана війни та членів його сім’ї, особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та членів її сім’ї, інших категорій працівників до трудового договору має бути внесено інформацію, яка підтверджує їх правовий статус та дає підстави для реалізації ними права на державні гарантії, передбачені спеціальним законодавством.

 

Законопроект не передбачає прийняття роботодавцем локальних нормативних актів, зокрема правил внутрішнього трудового розпорядку. Це не означає, що вони взагалі зникнуть. Як мінімум, колективний договір має залишитися, однак основні питання відносин між працівником і роботодавцем мають вирішуватися у трудовому договорі. Цей договір визначено єдиною підставою трудових відносин.

За цією статтею декларується принцип свободи трудового договору

 

Додати Ст. 15-1 Загальні (основні) права та обов’язки сторін трудового договору:

 

1. Основними правами працівника є:

1) право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та право на припинення трудових відносин;

2) право на рівні можливості та рівне ставлення до нього при вирішенні питання щодо працевлаштування, оплати за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення;

3) право на повагу до його гідності і честі, конфіденційність особистої інформації та їх захист;

4) право на захист від безробіття, на професійну підготовку і підвищення кваліфікації;

5) право неповнолітніх на особливий захист від фізичного та морального ризику у зв’язку з трудовими відносинами;

6) право працюючих жінок на особливий захист материнства;

7) право інвалідів на трудову реабілітацію та професійну адаптацію;

8) право працівників на захист від будь якої дискримінації;

9) право на належні, безпечні і здорові умови праці, а також право на відмову від виконання роботи в умовах, що не відповідають вимогам охорони праці;

10) право на справедливу оплату праці, не нижчу за визначену законом мінімальну заробітну плату, та своєчасну її виплату в повному розмірі;

11) право на належні виробничо-побутові умови, пов’язані з виконанням працівником обов’язків за трудовим договором;

12) право на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

13) право на відпочинок;

14) право вимагати від роботодавця дотримання умов трудового законодавства, колективного і трудового договорів;

15) право на об’єднання у професійні спілки;

16) право на страйк;

17) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю або майну у зв’язку з виконанням трудових обов’язків;

18) право на захист своїх трудових прав.

 

2. Основними обов’язками працівника є:

1) особисте і сумлінне виконання своїх обов’язків за трудовим договором;

2) дотримання трудової дисципліни у відповідності до умов трудового договору і/або правил внутрішнього трудового розпорядку;

3) виконання встановлених норм праці та завдань роботодавця;

4) дотримання норм з охорони праці;

5) дбайливе ставлення до майна роботодавця;

6) негайне повідомлення роботодавця про загрозу життю та здоров’ю працівників, збереженню їх майна;

7) повідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі;

8) повагу честі, гідності та інших особистих немайнових прав роботодавця;

9) відшкодування шкоди, заподіяної майну роботодавця винними діями під час виконання трудових обов’язків;

10) нерозголошення державної чи комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації.

 

3. Основними правами роботодавця є:

1) право на добір працівників, у тому числі шляхом тестування у випадках, передбачених законом;

2) право на укладання, зміну та розірвання трудових договорів з працівниками;

3) право вимагати від працівника належного виконання роботи відповідно до умов трудового договору, дотримання трудової дисципліни, нормативних актів роботодавця, правил охорони праці, дбайливого ставлення до ввіреного йому майна;

4) право на ведення колективних переговорів з метою укладання колективних угод, договорів;

5) право заохочувати працівників за результатами праці;

6) право застосовувати до працівників, винних у порушенні своїх трудових обов’язків, дисциплінарні стягнення;

7) право на відшкодування шкоди, заподіяної працівником унаслідок порушення ним своїх трудових обов’язків;

8) право приймати нормативні акти;

9) право на створення організацій роботодавців.

 

4. Основними обов’язками роботодавця є:

1) повага честі, гідності та інших особистих прав працівника;

2) дотримання вимог трудового законодавства;

3) створення працівникам належних, безпечних та здорових умов праці;

4) своєчасна виплата працівникам заробітної плати та здійснення інших виплат, передбачених законодавством, колективними угодами, колективним та трудовими договорами;

5)здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування працівників;

6) створення працівникам належних виробничих та побутових умов, пов’язаних з виконанням ними обов’язків за трудовим договором;

7) сприяння створенню передбачених актами трудового законодавства, колективними угодами, колективним договором умов для здійснення своїх повноважень виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або вільно обраними працівниками представниками (представником);

8) надання працівникам на їх вимогу повної інформації стосовно їхньої трудової діяльності, а також надання відповідних копій документів;

9) надання профспілковим органам та/або представникам працівників повної і достовірної інформації, необхідної для ведення колективних переговорів та здійснення контролю за виконанням умов колективних угод, колективного договору;

10) забезпечення захисту та конфіденційності персональних даних працівника.

 

Крім того пропонували би вимагати включення Примірного трудового договору (п.4 ст.15 Проекту) за кожним із його видів , передбачених ст. 17 Проекту + такий вид трудового договору як ТД про дистанційну роботу (ст..51) в якості додатків до Закону (є негативна практика відсутності чи запізнення розробки супутніх актів органами, яким це доручено)

 

 

Якщо задекларовано принцип свободи трудового договору, то сторони можуть визначати не лише обов'язкові, а й додаткові умови

 

З одного боку, розширюється зміст трудового договору через встановлення робочого місця, відповідальності сторін, тривалості робочого часу та часу відпочинку, строків повідомлення про припинення трудового договору, розміру компенсаційних виплат у разі дострокового припинення трудового договору за ініціативою роботодавця тощо.

З іншого боку, не зрозумілим став обов’язок роботодавця забезпечувати працівнику належні умови праці.

Якщо зараз ці умови визначаються законодавством, колективним договором та угодою сторін, то в законопроекті цього немає.

Це створює серйозні ризики для працівників та потребує докладного фіксування у трудовому договорі всіх необхідних умов.

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Згідно ч. 3 ст. 16 проекту додаткові умови трудового договору не є вичерпними і можуть доповнюватися стосовно конкретного працівника.

Тому, цілком прийнятний пошук та закріплення можливості визначати на початку оформлення трудових відносин спеціальні підстави для звільнення, про які сторони домовляються. Це важливо для забезпечення додаткової переваги офіційного трудового договору замість пошуку шляхів, як обійти закон про працю, оскільки сторони будуть знати про наслідки порушення умов договору.

 

ч. 4 ст. 16 надає менш ефективніший захист працівників на відміну від чинного КЗпП, який в ст. 9 встановлює, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

 

 

 

Стаття 17. Види трудових договорів

1. Трудовий договір може бути:

1) безстроковим;

2) строковим;

3) короткостроковим;

4) сезонним;

5) з нефіксованим робочим часом;

6) учнівський трудовий договір;

7) трудовий договір з домашнім працівником.

Стаття 17. Види трудових договорів

1. Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) строковим;

3) короткостроковим;

4) сезонним;

5) з нефіксованим робочим часом;

6) учнівський трудовий договір;

7) трудовий договір з домашнім працівником.

8) трудовий договір про дистанційну роботу

 

 

Стаття 18. Строковий трудовий договір

1. Строковий трудовий договір може укладатися на визначений строк або на час виконання певної роботи, але не більше ніж на 5 років.

2. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законом, колективним договором.

3. Строковий трудовий договір укладається:

1) для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада);

2) для заміщення вільного робочого місця (вакантної посади), якщо за звільненим працівником відповідно до закону зберігається право повернення на попередню роботу (посаду);

3) на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання;

4) для виконання робіт, пов’язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем;

5) для виконання невідкладних робіт із запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи здоров’ю, умовам життєдіяльності людей;

6)у зв'язку з обранням на визначений строк до складу виборного органу або на виборну посаду, а також у зв’язку з прийняттям на роботу осіб, які безпосередньо забезпечують діяльність членів виборних органів;

7) з працівниками патронатної служби;

8) з педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками, призначення (обрання) на посаду яких відповідно до закону здійснюється за результатами конкурсу на визначений строк;

9) з творчими працівниками засобів масової інформації, організацій кінематографії, театрів, концертних організацій, цирків та іншими особами, які беруть участь у створенні та/або виконанні творів, професійними спортсменами відповідно до переліку професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

10) з керівником юридичної особи, його заступником, головою і членами наглядової ради та/або виконавчого органу, з керівником представництва іноземної юридичної особи;

11) для виконання громадських робіт за направленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;

12) при тимчасовому переведенні працівника на роботу (посаду) до іншого роботодавця;

13) в інших випадках, коли встановлення на визначений строк трудових відносин передбачено законом;

14) за згодою сторін трудового договору.

Стаття 18. 1. Строковий трудовий договір може укладатися на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, або на час виконання певної роботи, але не більше ніж на 5 років.

2. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законом, колективним договором.

3. Строковий трудовий договір укладається:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12) при тимчасовому переведенні за згодою працівника на роботу (посаду) до іншого роботодавця;

 

 

 

 

 

 

 

Стаття 19. Права та обов’язки сторін строкового
трудового договору

1. Сторони строкового трудового договору мають такі самі права і несуть такі самі обов’язки, як і сторони безстрокового трудового договору.

2. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають, трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк на тих самих умовах, якщо інше не встановлено законом.

3. Працівник і роботодавець мають право домовитися про продовження трудових відносин, установлених на визначений строк, у разі необхідності завершення виконання роботи, визначеної трудовим договором, укладеним на визначений строк. У такому разі трудові відносини припиняються із завершенням роботи у повному обсязі. Продовження трудових відносин для завершення виконання роботи не вважається продовженням трудових відносин на невизначений строк.

4. Роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, які передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

 

Стаття 19. Права та обов’язки сторін строкового
трудового договору

1. Сторони строкового трудового договору мають такі самі права і несуть такі самі обов’язки, як і сторони безстрокового трудового договору.

2. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, строковий трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк на тих самих умовах.

3. Працівник і роботодавець мають право домовитися про продовження трудових відносин, установлених на визначений строк, у разі необхідності завершення виконання роботи, визначеної трудовим договором, укладеним на визначений строк. У такому разі трудові відносини припиняються із завершенням роботи у повному обсязі. Продовження трудових відносин для завершення виконання роботи не вважається продовженням трудових відносин на невизначений строк.

 

4. Роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за трудовим договором, укладеним на визначений строк про вакансії, які передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

 

 

Вважаємо, що коли вже дано у ст. 17 Проекту вичерпний перелік ВИДІВ трудових договорів, то ст. 19 Проекту стосується тільки СТРОКОВОГО ТД (як виду), а не короткострокового, сезонного, учнівського та інш. Неможливо та недоцільно автоматом продовжувати на невизначений строк учнівський чи договір з нефіксованим робочим часом.

Разом з тим, ч.ч. 3,4 доцільні для застосування для всіх видів договорів укладених на визначений термін. Тому вважаємо, було б доцільно розділити ст. 19 на 2 частини – 19 і 19-1

 

 

 

Стаття 20. Короткостроковий трудовий договір

1. Короткостроковим трудовим договором вважається трудовий договір, укладений на строк до двох місяців.

2. Підстави для укладення короткострокового трудового договору, права і обов’язки сторін, порядок дії, зміни умов та припинення короткострокового трудового договору визначається за тими ж правилами, що і для строкового трудового договору з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. 

3. Працівник, з яким укладено короткостроковий трудовий договір, має право розірвати його за власною ініціативою достроково, попередивши про це роботодавця за три календарні дні у письмовій формі або визначеними в договорі засобами електронного зв’язку. 

4. Роботодавець має право за власною ініціативою розірвати короткостроковий трудовий договір з причин, не пов’язаних з порушенням працівником трудових обов’язків, попередивши його про це за три календарні дні у письмовій формі або визначеними в договорі засобами електронного зв’язку. 

5. У випадку звільнення з підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, роботодавець виплачує працівникові грошову компенсацію у розмірі заробітної плати, яка мала бути виплачена за таким договором та не була отримана у зв’язку з достроковим припиненням короткострокового трудового договору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доповнити ст. 20 пунктом 6 наступного змісту :

 

6. У разі втрати працездатності внаслідок виробничої травми, трудового каліцтва, або професійного захворювання дія короткострокового трудового договору зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, але не більше ніж на два місяці.

 

 

Стаття 22. Трудовий договір з нефіксованими робочим часом.

1. Трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особлива форма трудового договору, відповідно до якого обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання роботодавцем доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно. 

2. Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 1/10 загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Зазначені обмеження застосовуються для роботодавців — юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

3. Крім обов’язкових умов трудового договору, встановлених цим Законом, трудовий договір з нефіксованим робочим часом має містити також спосіб повідомлення працівника про наявність роботи та спосіб повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи.

4. Роботодавець самостійно визначає обсяг необхідної для виконання роботи та в розумний строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.

5. Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо його про наявність роботи було повідомлено із порушенням строків визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.

6. Заробітна плата виплачується працівникові, що виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, що виконує роботу на підставі трудовому договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця складає 8 годин. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 8 годин, йому має бути виплачена заробітна плата за восьмигодинний робочий час.

7. Роботодавець не може забороняти або заважати працівникові, що виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншим трудовим договором у іншого роботодавця.

 

Не зовсім зрозуміло як це буде діяти. Вважаємо, що для цієї конструкції особливо важливо мати Примірний трудовий договір з нефіксованим робочим часом

 

 

 

Стаття 23. Учнівський трудовий договір

1. Учнівський трудовий договір — особлива форма трудового договору, яка передбачає поєднання виконання працівником посадових, робочих обов’язків з навчанням на робочому місці.

2. Учнівський трудовий договір укладається на строк до 6 місяців. 

Роботодавець має право повторного укладення учнівського трудового договору з тим самим працівником не раніше ніж через три роки після закінчення строку дії попереднього учнівського трудового договору. У іншому випадку повторно укладений учнівський трудовий договір вважається безстроковим, окрім випадків передбачених частиною третьою цієї статті.

3. Навчання працівника на робочому місці за учнівським трудовим договором може поєднуватися з його навчанням у закладах освіти за дуальною формою здобуття освіти.

В такому випадку учнівський трудовий договір укладається на строк дії договору про навчання за дуальною формою здобуття освіти і може бути розірваний достроково у разі припинення договору про надання освітніх послуг.

4. Не допускається укладення учнівського трудового договору, яким передбачається виконання робіт із важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці, умовами підвищеного ризику для життя і здоров’я та робіт, які потребують професійного добору, з неповнолітніми особами.

5. За кожним неповнолітнім працівником, який уклав учнівський трудовий договір, закріплюється наставник з числа працівників, який контролює виконання неповнолітнім працівником роботи.

 

 

 

 

 

 

Якийсь брєд !!! Як може учнівський трудовий договір бути безстроковим. Вічний учень ???

 

Викласти п.2 в наступній редакції:

2. Учнівський трудовий договір укладається на строк до 6 місяців.

Повторне укладення учнівського трудового договору з тим самим працівником з навчанням за тією самою професією (спеціальністью) не допускається.

 

Хтось читав Концепцію підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти ? Дуже заформалізована ідея. Здійснення процедури укладання та контролю договору про навчання за дуальною формою освіти не буде цікаво ні навчальному закладу, ні роботодавцю. Студент і без цього договору знайде і знаходить можливість працювати суміщуючи це з навчанням.

 

Викласти п.3 в наступній редакції:

 

3. Навчання працівника на робочому місці за учнівським трудовим договором може поєднуватися з його навчанням у закладах освіти.

 

 

Стаття 24. Трудовий договір з домашнім працівником

1. Трудовий договір з домашнім працівником укладається при використанні домашньої праці, тобто роботи, яка виконується з метою обслуговування домашнього господарства (сім’ї).

2. Крім обов’язкових умов трудового договору, встановлених цим Законом, у трудовому договорі з домашнім працівником може бути передбачено умову про нефіксований робочий час і можливість платного чи безоплатного надання роботодавцем житла домашньому працівнику в користування.

Надане домашньому працівникові житло має відповідати основним вимогам законодавства, які ставляться до жилих приміщень.

У випадку платного надання житла для проживання домашньому працівникові, такі відносини регулюються актами цивільного законодавства, а роботодавець не має права самостійно проводити відрахування із заробітної плати в рахунок плати за користування таким житлом.

Примітка:

Для цілей даної статті:

Домашній працівник — фізична особа, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин з роботодавцем.

Роботодавцем у трудовому договорі з домашнім працівником вважається фізична особа, яка є одним із членів домашнього господарства.

Домашнім господарством вважається сукупність осіб (членів домашнього господарства), які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують свої кошти та витрачають їх. Домашнє господарство може складатися з однієї особи.

Не вважається домашньою працею робота з обслуговування домашнього господарства, тривалість якої складає менше 80 годин на місяць.

 

Укладання трудового договору з домашнім працівником буде утруднено запланованою процедурою повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

(ст.25 Проекту). передачі відомостей про електронного обліку трудової діяльності, яка передбачає сканування та передачу сканованих документів до Державного реєстру, щомісячну передачу відомостей до Реєстру про кількість відпрацьованого часу, отримання та використання цифрового підпису,

Це забагато для того щоб найняти хатню працівницю. Таких договорів буде 0,00001%

 

А чи може жінка вимагати від чоловіка укладання такого договору )).

 

 

Стаття 25. Укладення трудового договору

1. Трудовий договір укладається в письмовій формі державною мовою у двох примірниках (по одному примірнику для кожної зі сторін трудового договору). 

За згодою сторін кількість примірників трудового договору може бути більшою, а трудовий договір може бути перекладено іншою мовою.

2. Трудовий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

3. Сторони мають право розтлумачити умови трудового договору, що оформлюється у вигляді додатку до трудового договору в такій самій формі, що й трудовий договір. Таке тлумачення діє з моменту його підписання сторонами і є обов’язковим для сторін.

4. Трудовий договір, укладений в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем вважається укладеним у письмовій формі.

5. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 25. Укладення трудового договору

1. Трудовий договір укладається в письмовій формі державною мовою на підставі Примірного договору відповідного виду у двох примірниках (по одному примірнику для кожної зі сторін трудового договору).

 

 

Стаття 26. Документи та відомості про особу, що подаються для укладення трудового договору

1. Для укладення трудового договору фізична особа зобов’язана подати документ, що посвідчує особу, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а у випадках, передбачених законодавством, — також документи про освіту, про стан здоров'я та інші документи.

Роботодавцю забороняється вимагати від фізичної особи документи, відомості, інформацію не пов’язані з професійною діяльністю.

2. За власною ініціативою фізична особа може подати разом із заявою про прийняття на роботу характеристики, рекомендації, інші документи, складений нею інформаційний листок (резюме) про здобуття спеціальних знань, досвід роботи тощо.

Фізична особа відповідно до закону несе відповідальність за достовірність поданої інформації.

3. Роботодавець має право збирати інформацію про попередню роботу особи, з якою передбачається укладення трудового договору, про що він зобов’язаний поінформувати таку особу. Особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Роботодавець має право збирати інформацію про попередню роботу особи, з якою передбачається укладення трудового договору, для чого він зобов’язаний отримати попередню письмову згоду особи на це. Особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї.

 

 

 

Стаття 27. Випробування при прийнятті на роботу

1. З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при прийнятті на роботу допускається погодження роботодавцем і працівником умови про випробування. Така умова вважається погодженою, якщо домовленість про неї зафіксована у трудовому договорі. У разі недосягнення домовленості про встановлення випробування роботодавець має право відмовити працівнику у прийнятті на роботу.

 

2. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством, не може перевищувати трьох місяців.

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

3. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника виконуваній роботі або займаній посаді роботодавець має право протягом строку випробування звільнити такого працівника за статтею 40 цього Закону, письмово або визначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку попередивши його про це за три дні, з обов’язковим зазначенням підстав невідповідності працівника.

4. Період випробування не може бути встановлений при укладенні трудового договору:

1) з особою, яка не досягла вісімнадцяти років; 

2) з вагітною жінкою;

3) строком до 12 місяців;

4) з особою з інвалідністю, направленою на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; 

5) в інших випадках, передбачених законом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством, не може перевищувати трьох місяців, а для робітників – одного місяця

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЯКИХ?????

 

Доповнити ст. 27 пунктом 5 наступного змісту:

 

5. Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, припинення трудового договору допускається тільки на підставах, передбачених цим Законом.

 

 

 

Стаття 28. Зміна умов трудового договору

1. Зміна умов трудового договору оформлюється шляхом укладення у письмовій формі нового трудового договору або внесення змін до діючого у вигляді додаткової угоди, яка є невід’ємною частиною трудового договору, у двох примірниках (по одному примірнику для кожної зі сторін).

2. Додаткова угода до трудового договору, укладена в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем вважається укладеною у письмовій формі.

3. Пропозицію укладення нового трудового договору або додаткової угоди до діючого трудового договору може зробити кожна зі сторін трудового договору шляхом надання іншій стороні підписаного примірника.

4. Відсутність згоди працівника на зміну умов трудового договору не може вважатися порушенням ним трудових обов’язків. 

5. Примірна форма додаткової угоди про внесення змін та (або) доповнень до трудового договору затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці.

6. Трудовий договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення трудового договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених трудовим договором або законом.

7. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором, змінювати умови праці та умови оплати праці.

8. Сторони трудового договору мають право запропонувати одна одній змінити його істотні умови (системи та розмір оплати праці, норм праці та режим роботи). Якщо роботодавець наполягає на зміні істотних умов трудового договору, з якими не погоджується працівник, трудовий договір припиняється на підставі статті 35 цього Закону.

Стаття 28. Зміна умов трудового договору

1. Зміна умов трудового договору оформлюється шляхом укладення у письмовій формі нового трудового договору або внесення змін до діючого у вигляді додаткової угоди, яка є невід’ємною частиною трудового договору, у двох примірниках (по одному примірнику для кожної зі сторін).

2. Додаткова угода до трудового договору, укладена в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем вважається укладеною у письмовій формі.

3. Про зміну умов трудового договору повідомляється центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в порядку, що передбачений для укладання трудового договору.

Подальша нумерація змінюється

4. Пропозицію укладення нового трудового договору або додаткової угоди до діючого трудового договору може зробити кожна зі сторін трудового договору шляхом надання іншій стороні двох автентичних підписаних примірників. Інша сторона повинна надати відповідь на пропозицію шляхом повернення одного підписаного примірника, або письмового заперечення від укладення нового трудового договору або додаткової угоди протягом 10 днів.

 

7. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

8. Сторони трудового договору мають право запропонувати одна одній змінити його істотні умови (системи та розмір оплати праці, норм праці та режим роботи інших умов праці викладених в трудовому або колективному договорі ). Якщо роботодавець наполягає на зміні істотних умов трудового договору, з якими не погоджується працівник, трудовий договір припиняється на підставі статті 35 цього Закону.

 

 

 

Стаття 29. Право працівника на переведення на іншу роботу на підставі медичного висновку

1. Роботодавець зобов’язаний надати працівнику легшу роботу або роботу з іншими умовами праці відповідно до медичного висновку. 

2. У разі відмови працівника від запропонованої іншої роботи або відсутності у роботодавця відповідної роботи трудовий договір припиняється на підставі статті 35 цього Закону. Норми цієї частини не поширюються на вагітних жінок.

3. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, вона підлягає увільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок коштів роботодавця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, вона підлягає увільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок коштів роботодавця, іншим працівникам – двох третин середнього заробітку.

 

 

 

Стаття 30. Призупинення дії трудового договору

1. Призупинення дії трудового договору – це тимчасове звільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою і тимчасове звільнення працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

На весь період призупинення дії трудового договору права і обов’язки сторін, крім зазначених у абзаці першому цієї частини, продовжують діяти, якщо інше не передбачено трудовим законодавством, колективним чи трудовим договором.

 

2. Дія трудового договору призупиняється на строк:

1) виконання працівником державних або громадських обов'язків;

2) застосування до працівника запобіжного заходу, що виключає можливість виконання ним роботи;

3) відсторонення працівника від роботи.

Підстави відсторонення працівника від роботи встановлюються законодавством та колективним договором;

4) відсутності працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності;

5) навчання працівника за направленням роботодавця;

6) законного страйку, якщо працівник бере участь у такому страйку, у порядку, передбаченому законом;

7) вирішення трудового спору про припинення трудового договору у зв’язку з порушенням його умов;

8) призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації або прийняття на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду;

9) відсутності роботи за укладеним сезонним трудовим договором;

0 Комент.