ПРОЕКТ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Загальна інформація

Хронологія розгляду ТКУ до другого читання

  • На розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект Трудового кодексу України (далі - проект Кодексу), внесений народним депутатом України Папієвим М.М. (реєстр. № 1658), зареєстрований 27 грудня 2014 року.
  • Цей проект розглянуто репрезентативними всеукраїнськими профспілковими об’єднаннями - суб’єктами Угоди про утворення Спільного представницького органу об’єднань профспілок, які висловилися за можливість взяття зазначеного проекту Кодексу за основу з подальшим його опрацюванням за участю сторін соціального діалогу.
  • За результатами роботи представників сторін соціального діалогу народними депутатами України Гройсманом В.Б., Денісовою Л.Л., Папієвим М.М. до Верховної Ради України за тим же № 1658 20 травня 2015 року надано на заміну доопрацьований проект Кодексу, схвалений Комітетом з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення (далі - Комітет) і рекомендований Верховній Раді України для прийняття у першому читанні.
  • Верховна Рада України 5 листопада 2015 року прийняла проект Кодексу України (реєстр. № 1658 доопрацьований) у першому читанні за основу.
  • СПО об’єднань профспілок до проекту Кодексу висловлено 112 постатейних поправок, що затверджені його рішенням від 09.11.2015 № 27-1 і направлені народним депутатам України - суб’єктам права законодавчої ініціативи.
  • Загалом до проекту Кодексу офіційно зареєстровано майже 1900 пропозицій від більш ніж 60 народних депутатів України, в тому числі й усі пропозиції СПО об’єднань профспілок.
  • Комітетом утворено робочу групу з доопрацювання проекту Кодексу до другого читання, до складу якої ввійшли народні депутати України, представники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, організацій роботодавців, три представники СПО об’єднань профспілок, незалежні експерти, науковці. Робоча група 38 засідань.
  • Перше засідання робочої групи відбулося 3 грудня 2015 року.
  • Профспілкова сторона під час роботи робочої групи з доопрацювання Проекту Кодексу до другого читання послідовно відстоювала профспілкові пропозиції, з яких враховано або частково враховано 75 із 112-ті. Загалом до проекту надійшло майже 1900 поправок від більш ніж 60 народних депутатів України.
  • На прохання Комітету було проведено експертизу проекту Кодексу щодо відповідності його положень міжнародним нормам і стандартам. У Меморандумі технічних коментарів Міжнародного бюро праці до проекту Кодексу експертами висловлено 59 рекомендацій.
  • На сьогодні в Комітеті завершена робота з підготовки проекту Кодексу України до другого читання.
  • Рішенням Комітету від 15.03.2017 проект Кодексу схвалений в цілому до другого читання Верховною Радою України.
  • В даний час проект проходить юридичне та редакційне опрацювання тексту в апараті Верховної Ради України.

Основні пропозиції профспілок

  • Робочою групою підтримано внесені профспілками пропозиції щодо додаткового розширення прав працівників на належні, безпечні умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці; право відмовитись від виконання роботи у зв’язку з невиплатою заробітної плати у встановлений строк або виплатою її не в повному розмірі; право на відмову від виконання роботи у зв’язку з виникненням прямої загрози для життя чи здоров’я працівника.
  • Підтримано робочою групою і запропоновані профспілками нові норми, зокрема щодо встановлення обов’язку роботодавця надавати інформацію про наявність вакансій, що сприятиме переходу працівників, які працюють за строковим трудовим договором на безстрокову форму трудового договору) та надання визначення «трудових відносин», «змін істотних умов праці», «робочого місця», «трудової дисципліни», «дисциплінарного проступку».
  • Завдяки принциповій позиції профспілок не підтримано норми, якими пропонувалось запровадити безстроковий локаут, залишити тривалість щорічної відпустки 24 календарні дні, замість запропонованої у проекту тривалості 28 тощо.
  • Крім того, у проекті збережено наявні випадки погодження рішень роботодавця чи врахування ним пропозицій профспілкового органу, чи проведення консультацій (13 позицій), встановлено нові випадки погодження, консультацій з профспілками, проведення спільної роботи чи інформування (26 позицій), також відбулася зміна статусності позиції профспілок - у 3 випадках (детальна інформація далі).

Позитивні новації ТКУ

  • Новий кодекс по-сучасному розтлумачує багато понять трудового права, зокрема таких, як «працівник» і «роботодавець». Запроваджує таке поняття, як «робочий час» — час, протягом якого працівник «відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку і умов трудового договору повинен виконувати трудові обов’язки». Адже передбачається право працівників самостійно планувати свій робочий час «за умови дотримання строків виконання робіт, щодо яких встановлено строк». Ідеться і про можливість окремих категорій працівників виконувати робочі завдання вдома.
  • Положення про обов’язкове письмове укладення трудового договору між роботодавцем і працівником, в якому зазначатимуться місце і режим роботи, функції, які виконуватиме працівник, оплата його праці тощо. Ідеться навіть про можливість завчасного укладення трудового договору, зокрема до звільнення з попереднього місця роботи.
  • Новий підхід передбачає проект кодексу і щодо виплати вихідної допомоги в разі скорочення працівника: встановлюється залежність розміру допомоги від кількості років, які відпрацювала людина.
  • Отже, особи, які пропрацювали в одного роботодавця до п’яти років, матимуть право на вихідну допомогу в розмірі місячної заробітної плати, до 10 років — зарплати за два місяці, понад 10 років — за три місяці.
  • Щорічну основну відпустку пропонується збільшити з 24 до 28 календарних днів. Що ж до робочого тижня, то після численних дискусій у проекті кодексу його встановили на рівні 40 годин із 8-годинним робочим днем. Максимальна тривалість зміни при цьому не має перевищувати 12 годин.
  • Щодо ненормованого робочого дня, то проект передбачає запровадження його лише один раз на місяць із підвищеною оплатою. Повторне залучення до понаднормової роботи має оформлятись як надурочна зайнятість, і кожну відпрацьовану годину має бути оплачено в подвійному розмірі. Якщо ж ненормованої праці набігає за рік понад 120 годин, то у потрійному розмірі.
  • Працівник отримує право відмовитися від продовження роботи, якщо на робочому місці виникли умови, небезпечні для його життя чи здоров’я, або якщо йому протягом семи днів не виплачено нараховану заробітну плату. В обох випадках за ним зберігається робоче місце і середня заробітна плата за кожен день вимушеного простою.
  • Законодавчо легалізуються повноваження органів державного нагляду за дотриманням трудового законодавства. Державні інспектори праці матимуть законне право здійснювати перевірки роботодавця в будь-який час без попереднього його повідомлення.

Дискусійні питання

  • До проекту ТК включено положення щодо обов’язку роботодавця при прийнятті на роботу працівника видати наказ (розпорядження) та ознайомити з ним працівника під розписку в триденний строк з дня початку роботи.
  • Перша редакція проекту Трудового кодексу передбачала обов’язок роботодавця ознайомити працівника з таким актом під розписку в семиденний строк з дня початку роботи.
  • Обов’язок роботодавця допустити до роботи працівника, якого має бути прийнято на роботу на підставі рішення суду, не пізніше наступного робочого дня з моменту коли роботодавець отримав рішення суду.
  • Водночас на практиці інколи виникають випадки, коли працівник не бажає скористатися цим правом та, відповідно, не з’являється на роботі. З метою вирішення цього питання було напрацьовано спільну позицію щодо включення до проекту Трудового кодексу положень відповідно до яких працівник протягом семи днів з дня набрання рішенням суду законної сили має письмово повідомити роботодавця про готовність невідкладно розпочати роботу. В іншому випадку трудові відносини вважатимуться такими, що не укладені.
  • Було підтримано пропозицію народних депутатів, відповідно до якої забороняється необґрунтована відмова людині у прийомі її на роботу, коли це не стосується безпосередньо рівня кваліфікації, або професійної підготовки. Відтепер на вимогу особи, якій відмовлено у прийнятті на роботу, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити кандидата про причину такої відмови, і це має бути передбачено у законодавстві.
  • Включено до проекту Трудового кодексу України положення щодо можливості зміни умов трудового договору внаслідок зміни істотних умов праці, у зв’язку з необхідністю запровадження роботодавцем змін в організації виробництва і праці при продовженні працівником роботи за тією самою трудовою функцією, адже зміни в організації виробництва і праці можуть бути зумовлені, зокрема запровадженням нової техніки, технології, виробництва, раціоналізації робочих місць, нових форм організації праці.
  • Профспілки консолідовано виступили проти поправок деяких народних депутатів, які пропонували передбачити серед обов’язків працівника дотримання не тільки трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, а ще й корпоративної політики, стандартів, інструкцій, положень тощо. Спеціалісти-правники підтримали нас — не можна таким чином розширювати коло обов’язків працівника, які не мають визначеної межі. Тому залишено у проекті ТК лише обов’язок працівника дотримуватися трудової дисципліни і вимог нормативних актів роботодавця.
  • Було розглянуто пропозицію від народних депутатів стосовно надання роботодавцю права встановлювати додаткові вимоги до ділових якостей працівників при прийнятті їх на роботу. Невідповідність кандидата таким якостям може стати підставою для відмови у прийнятті його на посаду.
  • Профспілки виступили категорично проти такої дискримінації та переконали членів робочої групи в тому, що вимоги до професійних і ділових якостей мають встановлюватися виключно законодавством. І ці вимоги мають бути для всіх основних видів робіт універсальними.
  • Скандальна пропозиція була внесена деякими депутатами стосовно того, щоб надати роботодавцю право на запровадження безстрокового локауту. Якщо профспілка висуває вимоги до роботодавця щодо заробітної плати чи соціальних гарантій — той може зупинити роботу підприємства на необмежений строк.
  • Члени робочої групи підтримали позицію профспілок та відхилили зазначену поправку. Аргументи профспілок були такими: поправка значно погіршує правовий стан працівника, а головне — таким чином порушується головне конституційне право людини — право на працю.
  • Робочою групою було підтримано пропозицію Мінсоцполітики — привести окремі норми ТК відповідно до директив Євросоюзу, зокрема, у разі коли працівник працює за строковим трудовим договором і на підприємстві відкривається вакансія на умовах безстрокового трудового договору, він має бути поінформований про наявність такої вакансії, щоб зміг скористатися нею для переходу на більш стабільні умови праці.
  • Збережено обов’язок роботодавця створювати належні побутові умови для роботи працівників.
  • Обсяг побутових умов має встановлюватися в КД за результатами атестації робочих місць. Працівникам необхідно створювати умови, як мінімум, для перевдягання, умивання, приймання їжі, відпочинку тощо.
  • Представники профспілок виявилися в меншості, коли наполягали на вилученні зі статті 30 проекту ТК застосування технічних засобів для контролю за виконанням працівником своїх обов’язків. Їх підтримала лише частина науковців, але редакція самої статті була пом’якшена і сформульована таким чином:
  • «Роботодавець вправі контролювати виконання працівниками трудових обов'язків, у тому числі з використанням технічних засобів, якщо це зумовлено особливостями виробництва, з обов’язковим попередженням працівників про їх застосування. Під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників».
  • Робочою групою була без змін прийнята профспілкова редакція частини першої статті 31 проекту ТК, яка дає визначення поняттю «трудові відносини».
  • Адже, як і пропонували профспілки, у законодавстві відтепер закріплено, що «Трудові відносини — це відносини між працівником і роботодавцем, відповідно до яких працівник за винагороду особисто виконує визначену роботодавцем роботу (трудову функцію) під його керівництвом та контролем з дотриманням правил внутрішнього розпорядку».
  • Враховано важливу поправку, якою запропоновано, що у випадку, коли роботодавець став правонаступником юридичної особи і протягом тижня не запропонував працівникам провести переговори щодо нових умов праці та її оплати, вважається, що у такому випадку він підтвердив умови чинного договору, який автоматично продовжує діяти.
  • Гострі дискусії розгорнулися довкола пропозиції СПО об’єднань профспілок виключити із проекту Кодексу одну з нових глав, яка передбачала встановлення додаткових підстав для призупинення трудових відносин.
  • В яких випадках передбачалося призупинення трудових відносин?
  • Наприклад, на час виконання працівником покладених на нього громадських, державних або громадянських обов’язків, на час проведення страйку, на час відсторонення його від роботи в усіх випадках тощо. Робоча група погодилася з позицією профспілок і запропонувала народним депутатам виключити статтю 71 «Призупинення трудових відносин».
  • Збережено ще одну важливу норму, коли у працівника виявлено хворобливий стан і продовження ним роботи може призвести до подальшого погіршення самопочуття, роботодавець зобов’язаний направити працівника до лікарні або додому. Пропонувалося зняти з роботодавця цей обов’язок, але профспілки вважають, що робоча група прийняла правильне рішення і залишила цю норму у тексті проекту нового Кодексу.
  • Стаття 80 — підстави припинення трудових відносин.
  • До таких підстав пропонувалося внести додаткові чотири, але підтримали лише одну — у випадку переведення працівника за його згодою до іншого роботодавця. Інші три підстави було відхилено.
  • Тобто трудові відносини не можуть бути автоматично розірваними:
  • — у випадку відмови працівника від переведення його на роботу в іншу місцевість,
  • — при зміні істотних умов праці,
  • — до набрання законної сили вироку суду. Ця поправка була сформульована некоректно, тому що вирок може бути як обвинуваченим, так і виправдальним.
  • Поправкою до статті 85 пропонувалося вилучити норму про необхідність при звільненні працівника за власною ініціативою робити у його трудовій книжці відповідний запис. Мотивом до цього послугувала наявність законопроекту про виведення з ділового обігу трудових книжок. Через це було запропоновано в усіх статтях проекту Кодексу, де йдеться про трудову книжку, не згадувати про неї.
  • Однак робоча група з цим не погодилась — інститут трудових книжок у Трудовому кодексі зберігається, відповідно і запис у трудовій книжці роботодавець має робити.
  • Найбільші дискусії викликала поправка народних депутатів щодо зменшення строку попередження про наступне звільнення у зв’язку з скороченням до одного місяця.
  • Робочою групою було відхилено зазначену поправку, оскільки це суперечить вимогам Європейської соціальної хартії (переглянутої) та Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року.
  • Робочою групою було підтримано пропозицію Мінсоцполітики щодо включення до статті 87 законопроекту положення щодо надання виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику) інформації щодо критеріїв, що застосовувалися при визначенні працівників, які підлягатимуть звільненню у зв’язку з скороченням, що відповідає Директиві Ради 98/59/ЄС від 20.07.1998 року про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення, яку Україна зобов’язалася імплементувати у національне законодавство.
  • Було обговорено поправки народних депутатів України до статей 103-111 проекту Трудового кодексу України щодо припинення трудових відносин з незалежних від волі сторін підстав та порядку звільнення працівників. Прийнято рішення щодо включення до проекту Трудового кодексу України положень про заборону звільнення одиноких батьків з підстав, передбачених статтями 92, 94, та 96 цього Кодексу (проектом Трудового кодексу передбачалася норма щодо заборони звільнення з цих підстав лише одиноких матерів), а також заборони звільнення жінок, які доглядають за дитиною до шести років, за наявності відповідного медичного висновку.
  • Робочою групою проголосовано рішення щодо доповнення проекту Трудового кодексу України новою статтею 1051, яка гарантує представникам працівників захист їх права на працю - передбачено, що представник трудового колективу може бути звільнений з роботи за ініціативи роботодавця лише при наявності попередньої згоди на це виборного органу, членом якого він є.
  • За наполяганням профспілкової сторони у трудовому законодавстві збережено норму про обов’язок роботодавця погоджувати з профспілкою свої наміри про звільнення працівника.
  • Також, коли роботодавець звертається до профкому підприємства із запитом про звільнення працівника, профком має не просто висловити свою думку чи пропозицію з цього приводу, а надати офіційно оформлене рішення, яке, по суті, є юридичним документом, з яким потрібно рахуватися.
  • У проекті також збережено норму, що у разі звільнення працівника всупереч рішенню виборного органу (профспілкової організації) працівник може звернутися до суду із заявою про своє поновлення на роботі.
  • Відхилено пропозицію про обмеження до двох років строку, за який працівник у разі звільнення з роботи має право отримати компенсацію за невикористану ним у попередні роки відпустку.
  • Більшість членів робочої групи погодилася з профспілками, що у даному випадку не потрібно встановлювати жодних обмежень, а всі зароблені працівником гроші мають бути йому виплачені роботодавцем.
  • На початку розгляду 3-ї Книги проекту Трудового кодексу, яка має назву «Умови праці», виникла дискусія довкола профспілкової пропозиції про введення нових статей щодо врегулювання роз’їзного, пересувного і вахтового методів роботи, що притаманно залізничному, автомобільному транспорту, при нафтогазовому видобуванні, геологорозвідці та зони відчуження.
  • Вдалося зберегти дуже важливу законодавчу норму про те, що працівник, який виховує дитину віком до 15-ти років, має право на встановлення неповного робочого часу. Представники роботодавців пропонували скоротити вік дитини до 8 років, але робоча група не підтримала таких намірів.
  • Також були спроби законодавчо встановити нові рамки роботи у нічний час.
  • Зараз нічною рахується робота з 22.00 до 06.00, а роботодавці запропонували — звузити цей період — з 00 годин до 5.00 ранку і роботою у нічний час вважати ту роботу, яка здійснюється не менше 7 годин підряд і охоплює період не менше чотирьох годин нічного часу.
  • За ініціативи Мінсоцполітики до проекту ТК була включена додатково глава «Професійне службове зростання і атестацію працівників.
  • Норми глави регулюють засоби здійснення службової кар’єри, умови, які враховуються під час службового зростання, врегульоване застосування роботодавцем заохочень, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника, визначено їх права під час цих заходів.
  • Встановлюється, що роботодавець забезпечує не рідше раз на п’ять років, підготовку, перепідготовку працівника без припинення трудових відносин на умовах, що визначаються колективним договором чи угодою, а також умови оплати праці при цьому. Можна визначати умови перепідготовки або навчання під час укладення трудового договору.
  • Також роботодавець може направляти працівників до навчальних закладів або до інших юридичних осіб, де використовуються новітні технології – це позитивно, на користь працівника.
  • Була пропозиція прибрати конкретну періодичність, але робоча група це не підтримала, оскільки ця норма стимулюватиме роботодавців до регулярного навчання персоналу.
  • Окремий параграф регулює атестацію працівників – не частіше, ніж раз на 3 роки. Роботодавець і відповідна комісія будуть проводити таку атестацію з метою оцінювання (у редакції першого читання було «Перевірки відповідності займаній посаді») професійного рівня та кваліфікації працівника.
  • Робоча група визначила, що результати атестації не можуть використовуватись як підстави для звільнення працівника з роботи.
  • Робоча група не підтримала пропозиції проводити атестацію кожні 2 роки або щороку.
  • Встановлено, що атестації не підлягають працівники, які працювали менше 1 року, вагітні жінки, працівники із сімейними обов’язками, неповнолітні, ті, хто поновлені на посаді судом і працюють менше 1 року.
  • Для більш об’єктивної оцінки рівня кваліфікації атестаційна комісія може залучати сторонніх експертів-фахівців з метою виключення суб’єктивного підходу при прийнятті рішення.
  • До проекту Трудового кодексу внесено нову 236 ст., яка була прийнята за результатами консультацій 3-х сторін, і профспілки її підтримали, – йдеться про право на репатріацію працівника.
  • Згідно з цією нормою, працівникові гарантовано право на повернення на батьківщину після закінчення виконання роботи за кордоном. Оплатити повернення на батьківщину повинен роботодавець, але у випадках, коли виникають для цього перешкоди, повернення оплачує держава, а потім стягує витрачені кошти з роботодавця.
  • Працівники, які протягом робочого дня, користуються послугами громадського транспорту, що пов’язано з виконанням ним службових обов’язків, мають право на відшкодування витрат на проїзд.
  • Низка депутатів пропонували виключити цю норму, або передбачити її у колдоговорі, однак, за результатами перемовин, було підтримано встановлення зобов’язання роботодавця відшкодовувати за вказаних умов працівникові витрати на проїзд.
  • Бурхливим було обговорення правок до ст. 264 – наслідки порушення строків виплати зарплати, гарантійних компенсаційних виплат працівникові.
  • У першому читанні Трудового кодексу було враховано пропозицію профспілок і передбачено: якщо порушені ці строки, роботодавець має сплатити працівникові компенсацію в розмірі подвійної річної ставки національного банку за кожен день затримки – це важлива норма, яка застерігала роботодавця від використання коштів, передбачених на зарплату, на інші цілі. Профспілки обстоювали цю норму, однак, народні депутати запропонували зменшити розмір зазначеної компенсації до 1 розміру облікової ставки НБУ і це було підтримано робочою групою.
  • Роботодавцями пропонувалося виплачувати таку компенсацію тільки тоді, коли затримка допущена з вини роботодавців, але, на переконання профспілок, такий порядок є вразливим, тому що працівникові потрібно буде доводити в суді вину роботодавця, що відтерміновує вирішення питання з оплати праці, тому такі пропозиції робочою групою було відхилено.
  • Кілька важливих моментів до розділу «Охорона праці».
  • До ст. 271 була спроба внести норми, які б передбачали зміну діючої концепції управління охороною праці на підприємстві і запровадити ризико-орієнтовану систему, тобто: виявлення, попередження і управління ризиками, яке не була підтримана.
  • Так, редакцію ст. 271 змінено, перелічено органи державного управління охороною праці та встановлена сфера їх відповідальності, а саме: - управління охороною праці і координацію здійснюють Уряд і Мінсоцполітики, а також місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
  • Пропонувалося виключити з проекту ТК ст. 279 щодо забезпечення працівників молоком і лікувально-профілактичним лікуванням.
  • Профспілки за допомогою експертів довели, що працівники, які зайняті на шкідливих виробництвах (зокрема хімічних, металургійних та ін.) потребують вживання молока, що зменшує негативний вплив на організм сполук важких металів. Цю позицію збережено.
  • Змінено редакцію статті щодо забезпечення працівників гарячих виробництв газованою солоною водою. Тепер записано: вода має бути питна і підсолена, таким чином, виправлено помилку, яка є в чинному КЗпП.
  • Прийнято важливу норму по ст. 281 щодо проведення обов’язкових медичних оглядів для працівників певних категорій. В проекті Трудового кодексу закріплено, що там, де люди працюють в шкідливих і небезпечних умовах праці, – вони підлягають медичному огляду. Враховано пропозицію профспілок про те, що перелік професій та видів робіт, строки і порядок проведення медичних оглядів встановлюються центральним органом виконавчої влади, тобто Міністерством охорони здоров’я – це необхідна новація Трудового кодексу.
  • Розглянуто низку норм, якими запроваджуються комплекс захисних заходів по відношенню до працівників, які мають сімейні обов’язки, насамперед, це стосується одиноких матерів, матерів, які виховують дітей до 15 років: підтримано поправки, які дають додаткові гарантії для таких категорій працівників. Підтримана пропозиція Мінсоцполітики до ст.288, де вказано види робіт, на яких забороняється праця жінок.
  • В усіх статтях захисні норми, які мають гарантувати переваги матері, поширено на батька (в т.ч. і одинокого), який також має і виховує дітей.
  • Книга 7 проекту Трудового кодексу врегульовує нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства.
  • Роботодавці намагалися в цілому змінити зміст цієї книги, що призвело б до ослаблення норм і можливостей державного нагляду. Ця книга дуже важлива, тому що вона виписана у відповідності до Конвенцій МОП про інспекцію праці. Саме вони дозволяють в умовах дерегуляції реалізувати потенціал державних інспекцій зупинити намагання припинити здійснення ними своїх повноважень.
  • Ст.344 регулює сферу державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства – пропонувалося виключити слово «державного». Робоча група це не підтримала, тому що має діяти система саме державного нагляду і органів, які його здійснюють з відповідним владними повноваженнями.
  • Пропонувалося виключити норми статті 344, якими передбачається, що органи виконавчої влади і місцевого самоврядування різних рівнів мають контролювати стан дотримання роботодавцями вимог Трудового кодексу та інших актів трудового законодавства. Але це було відхилено.
  • Частиною 4 статті 345 передбачається, що органи державного нагляду публікують щорічні доповіді, які мають містити інформацію про їхню діяльність, тому що така робота має носити публічний характер, чого вимагає і Конвенція МОП № 81.
  • Як результат, в новому Трудовому кодексі буде передбачено два базових інститути державного нагляду – наявність можливості для раптової перевірки – у будь-який час і без перешкоджань. Друге – автономія самого інспектора приймати рішення щодо проведення перевірки, не звертаючись за дозволом до вищих інстанцій.
  • Конституцією України (ст.120) передбачено, що повноваження органів виконавчої влади мають визначатися законами, - таким чином вперше встановлюються повноваження органу державного нагляду у повній відповідності до Конституції.
  • Цей орган - Державна служба з питань праці, яка веде нагляд за дотриманням законодавства про працю, про охорону праці і законодавства про гігієну праці. Правом на громадський контроль за дотриманням трудового законодавства наділені профспілки та їх об’єднання.
  • Підтримано пропозицію профспілок про те, що під час здійснення перевірки державного органу у ній має право брати участь представник профспілки – і це дуже важливо.
  • Книга восьма проекту передбачає відповідальність сторін трудових відносин.
  • Робоча група досягла домовленості в частині доповнення статті 361 проекту нормою, яка передбачає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.
  • Статтю, якою передбачається порядок застосування дисциплінарних стягнень суттєво уточнено, а саме передбачено, що дисциплінарне стягнення до працівника може застосовуватись не пізніше ніж протягом місяця з дня виявлення, та накладене не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
  • Вперше в трудовому законодавстві у розділі «матеріальна відповідальність працівників» дано чітке визначення прямої дійсної майнової шкоди – це втрата, погіршення або зниження цінності майна, в тому числі необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві грошові виплати, які викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків.
  • Також внесено суттєву правку до статті, якою передбачено випадки притягнення працівника до матеріальної відповідальності в повному розмірі, а саме: працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної ним прямої дійсної майнової шкоди у разі, якщо пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок вчинення працівником злочину, що підтверджується вироком суду, який набрав законної сили.
0 Комент.